Василий Жданкин — Господи, помилуй
У очах — печаль, на плечах — сума,
В рідній стороні місця нам нема.
Нашої землі — лиш по цвинтарах,
Нашого життя — в німця батрака.
Наші дівоньки — в турка хоромах,
Наші старики — ген, по смітниках.
Щедро родить хліб — наш багатий край,
А зав’яжеш сніп — жидові оддай.
Робим задарма, п’єм закрадене,
Отаке життя наше праведне.
Возлюбили ми демократію:
Як же прокормить всю ту братію?
Стали врешті ми українцями,
Тільки не зведем кінці з кінцями.
На своє життя нарікаємо,
Тяжкії гріхи забуваємо.
І з більшовиком цілувалися,
Над Святим Хрестом поглумлялися.
Господи помилуй...
Розорили Русь, Русь державную,
Церков розп’яли православную.
Господи помилуй...
Оддали царя на закланіє,
Нечистим жидам в поруганіє.
Господи помилуй...
Хлібчиком святим розкидалися,
Божіїм церквам не вклонялися.
Господи помилуй...
Душі — без Христа, тіло — без поста,
Європейський рай — в пекло путь проста.
Господи помилуй...
У очах — печаль, на плечах — сума,
В царстві божому місця нам нема.
Господи помилуй...
В рідній стороні місця нам нема.
Нашої землі — лиш по цвинтарах,
Нашого життя — в німця батрака.
Наші дівоньки — в турка хоромах,
Наші старики — ген, по смітниках.
Щедро родить хліб — наш багатий край,
А зав’яжеш сніп — жидові оддай.
Робим задарма, п’єм закрадене,
Отаке життя наше праведне.
Возлюбили ми демократію:
Як же прокормить всю ту братію?
Стали врешті ми українцями,
Тільки не зведем кінці з кінцями.
На своє життя нарікаємо,
Тяжкії гріхи забуваємо.
І з більшовиком цілувалися,
Над Святим Хрестом поглумлялися.
Господи помилуй...
Розорили Русь, Русь державную,
Церков розп’яли православную.
Господи помилуй...
Оддали царя на закланіє,
Нечистим жидам в поруганіє.
Господи помилуй...
Хлібчиком святим розкидалися,
Божіїм церквам не вклонялися.
Господи помилуй...
Душі — без Христа, тіло — без поста,
Європейський рай — в пекло путь проста.
Господи помилуй...
У очах — печаль, на плечах — сума,
В царстві божому місця нам нема.
Господи помилуй...
Слова и музыка Василия Жданкина